Научно-образовательная

И устроили банкет  – banket. *** В своём квартале  – block, Я развесил часы  — clock,

Репортер все-таки почував себе трохи ніяково перед дружиною. (Хіба, мовляв, не можна було раніш сповістити про таке вирішення? Навіщо ж він мучив її цілий день біля примуса?) Репортер, нарешті, побоювався, що ображена дружина не захоче підтримати компанії «на пікнік», саме тому він так гаряче й насідав…

Як опинився Абібула сьогодні вранці на кладовищі, він і сам не міг би сказати. Завжди в ті дні, які кінчались великим благанням Аллаха, молодий дервіш був сам не свій. Його тіло наче втрачало вагу і злегка тремтіло, душа ставала прозорою, мов вода річки, на дні якої бачиш каміння, або як скло, що дзвенить…

Финтик. Добре, хорошо… (Співають). Ой, не відтіль вітер віє, відкіль мені треба; Виглядаю миленького з-під чужого неба. Скажіть, зірки, скажіть, ясні, де він проживає? Серце хоче вість подати, та куди – не знає. Коли вірно мене любить, то йому приснюся: Хоть і сонний, угадає, як…

Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! Цебер почав спускатися в шахту спершу тихо, а далі все швидше й швидше. Він хитався на всі боки, і шахтарі повинні були часом відпихатися від стін, щоб не вдаритись об їх, – тоді б усі сторч головою…

«Компьютер – это не Некто; это всегда Никто». С. Лем. «Мегабитовая бомба». Мы с Вами живем в мега-эпоху : мегаватт; мегатонн; мегабит… А ведь мы, как и наши пращуры, совсем не мега-люди. Возможности нашего организма по-прежнему ограничены. Мы по-прежнему не можем ни так много (по отношению…

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero Т Окончание, начало в одиннадцатой книге. Трубковёрт Нагл, прожорлив и упёрт Друг наш новый – Трубковёрт. Вид, от спинки до затылка, Словно проглотил бутылку. У него головотрубка. В ней нет чувств и нет мозгов.…

Итак: Эрих Фромм. «Бегство от свободы». Эта книга – не плагиат. Как могло бы показаться, исходя из ее названия. Ведь само словосочетание «бегство от свободы» впервые нашло свое применение в опубликованном издании совсем не у Фромма. И – не в 1940-м году, когда увидела свет пахнущая свежей типографской…

Я їхав залізницею, третім класом і, як звичайно, у вагоні з написом: «Для некурящих». Ох, цей напис! Раз у раз доводиться воюватися з подорожніми, щоб вони справді не курили, – це знає кожен, кому траплялося сідати до таких вагонів, сподіваючися заховатися в них од огидної отрути димом з паленого листу.…

Не будет преувеличением сказать, что самым знаменитым среди всех испано-язычных философов XX-го века следует признать Хосе Ортегу-и-Гассета. Его перу принадлежат такие фундаментальные, значительные и значимые произведения, как: «Дегуманизация искусства»; «Бунт масс»; «Положение науки и исторический…

Їхав козак за Дунай, Сказав: «Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький.

Буковинські Карпати. Гора біля гори стоять разом в німій величі, одягнені в смерекові ліси. Різно сформовані, вганяються під небеса, стоять так нерухомо тисячі літ; кепкують собі з кожної зміни, що перед їх очима відбувається, розкошують у власній красі, свідомі своєї довічної тривкості… Багато…

– Савка! Де мій одеколон? Аркадій Петрович Малина вихиливсь у вікно і сердито кричав у спину свому лакею, що помагав випрягать з фаетона спітнілі коні. Стояв упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях, і нетерпляче стежив, як біг Савка через подвір'я в своїй синій з галунами лівреї. Одеколон…

З мрій про сестру милосердя, звичайно, нічого не вийшло. – Ти мені гляди, Варко, – сказала колись широкозада бублешниця, побачивши Варю за ілюстраціями «Огонька». – Гляди мені, щоб ці журнали не призвели тебе до мечтанія. – Ви, мамо, вічно натякаєте на щось, – кинула незадоволено Варя. – Як самі…

Вы бы отдали жизнь за свои убеждения?» — «Разумеется, нет. В конце концов, я ведь могу и ошибаться». Бертран Рассел. « Когда Бертрану Расселу, уже ставшему к тому времени лауреатом Нобелевской премии в области литературы, был задан вопрос, почему он назвал свою новую книгу именно «Мудрость…

– Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб. Семенові здалося, що то хтось другий проказав тії слова, – таким чудним, не своїм голосом були вони сказані. Молодиця здивовано глянула на Семена червоними від сліз очима і нічого не відповіла. Стара ще дужче заплакала. Семен стояв ні в сих, ні в тих, тримаючи…

Представим себе, что мы с Вами – Золотые Рыбки. Которые – по определению – могут выполнять любые желания. Желающих. Воспользуемся. Же. Предложим людям – всем! – билет. Бесплатно! В Мир – по выбору: либо в Тот, где все исключительно закономерно, либо – в Иной, где все – абсолютно случайно.…

Приїхали до матері та три сини: Три сини вояки, да не 'днакі, Що 'дин за бідних, Другий за багатих... П. ТИЧИНА Батько цих бойових хлопців помер дуже давно — так давно, що й не скажеш. Поховали його на осінньому кладовищі в тому ж таки дореволюційному містечку і саме тоді, коли Остап та Андрій…

IX слово Город. Я безумно люблю город. Я люблю виходити ввечері із своєї кімнати, іти на шумні бульвари, випивати шум, нюхати запах бензолу й тоді йти на закинуті квартали, щоб побачити японські ліхтарики – так, здається – в трикутниках цифр: будинок на розі, №: горить. Я люблю, коли далеко на дальніх…

comme un beau jour Pour un coeur an e poir. [1]  Соррее [2] Етюд Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію. У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало од труської дороги боліти під грудьми – і се було…