Научно-образовательная

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero Живут творенья созданные тут! Живут творенья созданные тут, Что на земле Российской чтут. Жива и вера, и души полёт — Лик Православия живёт! Не тот, что принят, восхваляясь, А тот, который жил и жив! Где…

НЕ КЛЯНІТЕ МЕНЕ За печальні пісні Не кляніте мене, Бо ж і так у вогні Моє серце сумне. Кров од болю кипить, Мучить мука німа, Ні на мент, ні на мить Сну про щастя нема. Я не можу здолать В серці горя й жалю, Шум плачів і проклять Я думками ловлю. Я не можу знести Цей гидкий маскарад,…

Дуже недобре діло брехати! «Брехнею, – кажуть люди, – світ пройдеш, та назад не вернешся». Брехун собі ворог і людям зло робить. Усякий зна сю правду, одначе усяк бреше. Не нарівно: один бреше на усі заставки, інший бреше потрішку, оглядаючись; а усе недобре діло брехати. Хоч ти на півпальця збрешеш,…

В некоторой из планет, обращающихся около звезды нарицаемой Сирии, был молодой и разумной человек, именем Микромегас, ростом в восемь миль, то есть в двадцать четыре тысячи геометрических шагов, шаг по пять ступеней. Видеть свет, выехал он из отечества своего, и приехал в Сатурн. Сатурниянцы ростом пред…

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero Предисловие Друзья! Меня зовут Княженика Волокитина. Меня безусловно можно причислить к творческим людям – ведь я писательница, лайфкоуч, ресторанный критик, художница и дизайнер аксессуаров в винтажном стиле. Я специализируюсь на написании…

1. Грамота ее королевского величества к шаху Тахмаспу, великому Суфию Персии, посланная с Артуром Эдуардсом, Уилльямом Тэрнбуллем, Матвеем Тейльбойсом и Петром Гаррардом, назначенными агентами Московской компаний во время шестого путешествия в Персию, начавшегося в 1579 г. Благороднейшему и непобедимейшему…

Глибокі борозни літ… І це – тоска… Куди сховаюсь від могил твоїх? …А втім, добре: і штучні вона мала, та з часом повипадали з омети. А постать її прибила чвиря. Знаєте – чвиря на глухім шляху. Мороз коле скло, мережить скло. Школа, клас… До повіту – 60, до станції – 80. Навкруги: глуш, глуш,…

На Донеччині — завод. Уночі над заводом темно й недосяжно думає небо. Проливається на небо золото золотого шлаку — тоді в посьолку сниться... На нічній зміні були: Остап, Юрко. Юрко: гори Юри (Швайцарія), юрта, за юртою тайга — холодна, в снігах: бори, бори, і нема їм краю. Був Перекоп; а після Перекопу…

Так от: єсть вілли, біля міста в кучерявих лісах засіли, і шосе до них гадючиться. Єсть вілли, єсть і колонії – дитячі. Вілли: специ, їхні жінки відповідальні, взагалі – кваліфікація, цвіт. Ну… – Ну, я цю гладку корову й близько не допустила б. Ганьба! Годуємо паразитів. – Да, непорядки. А вдруге…

Как мы обычно представляем себе миссию Учителя? Передавать своим ученикам Знания. Что может быть несомненнее? Казалось бы. Правда? Неправда. Если учитель именно так себе представляет свою профессиональную сверхзадачу, то он – не Учитель, а… убийца. «Чего-чего?», – с явным возмущением и…

Автор, или творец – имя общее, которое, подобно названию всякого другого ремесла, может означать и хорошее, и худое, и почтенное, и смешное, и полезное, и вредное, и самое приятное, и самое отвратительное. Сие имя так свойственно разным вещам, что можно правильно говорить: Творец Природы, творец народных…

На тій ото Побиванці жила собі Мотря-перепичайка. Була вона удова, і тільки й дитини у неї, що чотирнадцятилітня дівчина Галя. Воно було собі таке мале, болізне, замліле, а в Мотрі діла багато: щодня, щодня печи. Що увечері напече, то те за день і розпрода, а на вечір знову вчиняй. То як Галя, кажу,…

Оповідання Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера, густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі. Атмосфера гаряча, тривожна, вся – небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й знесилля і безконечно…

Малоросійська биль Недалечко від якогось-то города, чималенького, що в нім було аж три церкви, одна кам’яна, а дві дерев’яних, було село, а у тім селі жив собі чоловік Демко. Він би то і розумний, як і усяк чоловік, так, потрошку: знав і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати, кожушок вихутровати,…

Частина перша 1. [1] Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятійший од всіх бурлак. Но греки, як спаливши Трою, Зробили з неї скирту гною, Він, взявши торбу, тягу дав; Забравши деяких троянців, Осмалених, як гиря, ланців, П’ятами…

Послание 1, к монаху Евагрию, о Божестве Весьма дивлюсь ясности твоего ума и прихожу в крайнее изумление от того, что через точные вопросы свои становишься ты виновником таких умозрений и столь важных исследований, когда приводишь меня в необходимость говорить и трудиться над доказательствами тем,…

Черепаха з’явилася на світ у затишній долині, біля широкого ставу, що поріс очеретом. Цілі рої веселих комашок були їй солодкою поживою. Коли вдоволена, грілася проти сонця, – усе дивилася на далеку гору, де сідали орли ширококрилі. Звідти щоранку випливало в тихе повітря сонце тепле, а ввечері…

Етюд До чого? І звідки бажання? Життя лишилось за сими мурами, а тут, серед сірих холодних стін, замкнулась зо мною смерть. Я не боюсь її. Я кликав її на праве діло, і вона прийшла. Узяла жертву, а потому, як вдячний пес, прибилась до моїх ніг… Тепер вона зо мною. Що ж, дивись там з чорних кутків на…

Книга Дениэла Белла «Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования» (Bell D. «The coming of po t-indu trial ociety: A venture of ocial foreca ting». – N.Y.: Ba ic Book , 1973) многослойна. В первом (поверхностном) слое располагаются различные атрибуты общества, характеризуемого…

Вибране Гидотний чорний ельф живе в мені Гидотний чорний ельф живе в мені. Він звідує мене в лиху годину Або коли в натхненному вогні На хвилях рим і мрій високих лину. – Це я. – Він каже, – чуєш ти чи ні? —