Чтение онлайн

Що не зменшило ярості Влада на зараз! Він натурально скіпав всередині!

— Оу, кралечка! А, може, я для тебе? То я не проти! З дівчатами завжди цікавіше, більше фантазії! — тим самим граним голоском простягнула зненацька стриптизерка. Облизала пухкі червоні губи та нахилилася…

До. Його. Трясця. Жінки! Ще й руку до Василини простягнула!.. Камікадзе.

Вбити мало! Ніколи не думав, що може й до жінок ревнувати!

— Приберіть цей довбаний цирк! — процідив Яструб крізь зуби таким тоном, що в повітрі молекули води застигли у крижинки, здалося.

І… От всі ніби тільки його вибуху й чекали! Арсен просто тупо згріб всіх та випхав, разом з двома помічниками. Включаючи й адміністратора. Мабуть, щоб той у коридорі то все сам розгрібав.

А раніше не можна було ніяк?!

Випхав Арсен також і тачку. Стриптизерка ледь не брьохнулася на підлогу. А друг вже закляпнув двері з грюкотом, акуратно притримавши Василину, щоб вона не зачепилася.

У коридорі зчинився новий епізод ґвалту. Та, здалося, всіх швидко випхали.

Влад в секунду опинився поруч з княгинею, стиснув її руку наново. Та глянув на Валіка.

— На сьогодні — досить. Я зрозумів. Заберу папери, — рвучко, яро, крізь зуби видав. І відвернувся. — Їдьмо! — кинув Арсену.

Та взяв з його рук своє ж пальто, яке накинув на плечі Василини.

Вона більше не промовила ні слова.

Їй було страшно. І кортіло розреготатися одночасно з тим!

Долоні спітніли від спроб опанувати всі ці неочікувані, сполохані емоції та інстинкти.

А ще… вона розуміла, що треба якось не видати себе. І, можливо, кинути пару дорікань Владу. Бо він же не міг знати, що то все через неї, вочевидь…

Але, що ж за довбана вистава?! Там дійсно була стриптизерка? От би побачити… Дідько! Ні!

Точно не варто, здавалося. Бо… За ребрами щось пекуче вибухнуло.

Змусила зосередитися себе на здогадках та теорії. Через неї то все?.. Однозначно. Вона це зрозуміла ще тоді, як голос Нікіти, свого напарника з відділу почула в коридорі. Вочевидь, він видав себе за кур’єра. З ним був і Роман, також її колега. А от жіночий голос був невідомим Василині. Справжню стриптизерку десь знайшли та вмовили?

Більш-менш вона зуміла уявити й ту виставу, яку хлопці влаштували. А краще б не могла!

Це ж треба було таке вигадати?! Стриптиз?! Хто додумався?!.. Прибила б! Креативники, трясця!

Бо як уявить, на що Влад там витріщався — аж підкидати починало від димного, солодощавого та темного присмаку ревнощів у роті!

Чи то… Так, Яструб запалив сигарету і видохнув дим. Та справа не в тому ж!

— Княгиня… — це він вперше звернувся до неї, як вивів з центру та всадовив в машину. Ледь не з примусом.

Вона неусвідомлена поклала долоню на маленьку кишеню джинсів. Саме сюди хутко засунула те, що Нікіта передав, коли піймав Васю під час «падіння» та здавав на руки Арсену. Біс зна, що то було?! Малесенький прямокутник чи то металу, чи то пластику?

Можливо, флешка? Не ясно.

Вони ж зрозуміли, що вона наразі не бачить? Чи гадають, що то Василина по ходу вигадала для себе прикриття?

Відповіді не мала. Так само незрозуміло поки, як Василина зможе дізнатися, що на ній, якщо то флешка. Але… не так і багато варіантів. Одне ясно — команда про неї не забула та робить все можливе, аби витягти Васю, не порушивши її прикриття.

От тільки… чи розуміють вони, як змінилися її відносини з Яструбом? Про моральний аспект наразі намагалася не згадувати. Інше турбувало.

Бо… хоч хтось може допустити те, що тільки цієї ночі зрозуміла сама Вася?..

— Княгиня?.. — Влад промовив то гучніше, ніби вимагав звернути на нього увагу. І чоловіку точно не подобалося, що вона зосереджена не на ньому. — Сподіваюся, ти розумієш, що я не маю жодного граного відношення до цього довбаного цирку?! — прогарчав роздратовано крізь зуби Влад, клацнувши запальничкою.

Вона немов наяву той вогник уявила.

— Ти ж в мене надто розумна… — знов клацнув, як закривши кришку запальнички тепер.

Це компліменти в дію пішли? Аж цікаво. Він реально хвилюється через її думку та враження?..

Хоча вона це й раніше зрозуміла — коли Влад таки взяв її з собою. Вона для нього важила. І дуже суттєво.

І… це все ускладнювало ще більше! Особливо тим, що відгукувалося у Василині всередині! Ха їй грець!

— Владе… — помовчала, підбираючи слова. — Я злюся. Хоча чудово розумію, що, якби це ти замовив… стриптизерку, щоб розважитися, — вона таки додала у тон ярості… — То все це скасовував би тоді, коли мені дозволив їхати з тобою, — пирхнула роздратовано та яро.

Погано те, що навіть не дуже довелося старатися! Та грана ревність аж вібрувала у тоні! Дуже, дуже яскраво, трясця! І вона не могла цьому ради дати!

Може, й добре, бо для ролі — так і треба. От тільки біда — вона не грала. І одна думка, що Влад дійсно міг бути з кимось ще — вибішувала до темної, шаленої, та небезпечної ідеї цьому завадити за будь-яку ціну! Най і силою…

Триндець! Рятуйте, хто може!

— Чудово, — прогарчав Влад, видихнувши дим, судячи зі звуку та присмаку гіркоти в салоні авто. — Ти в мене таки розумниця…

— Але відразу скажу — терпіти такого не буду! Ні-ко-ли! — раптом, навіть себе здивувавши, рикнула Василина! Точно, як сам Влад нещодавно.

Ще й кулаки стиснула… ми-мо-віль!

Геть небезпечна реакція для капітана СБУ, що працює під прикриттям! Де її витримка?! Про що вона думає?!

Але Влад збоку дуже задоволено хмикнув, здалося. А потім він хутко звільнив її від паска безпеки, клацнувши замком та… смикнув Василину вверх! І всадовив собі на коліна!

Обхопив дужими руками, оточив собою з усіх боків! Вона загубилася у його ароматі та жарі! Влад же зарився однією долонею в її волосся, за своєю звичкою міцно намотуючи локони на пальці. Згріб у жменю жадібно!

Потягнув шовкову тканину хустки, яку сам зав’язав сьогодні.

— Я розумію, жадана моя! — прогуркотів їй в шию, немов втискаючи ті слова своїми губами! — Та ціную, — додав, здивувавши.

Зубами кожне відбив мітками на шиї, від чого її у гостро-солодкій, чуттєвій судові вигнуло!