Книги из серии "Пригоди. Подорожі. Наукова фантастика"

Закарпатська земля! Ще і ще раз вона покликала до себе Шатрова і Гойду. Прикордонний, особливий кран! Десятки і десятки тисяч закарпатців, що втекли у свій час од голоду, злиднів і безправ'я, живуть у США, Канаді, Південній Америці. Тепер багато хто повертається додому. Інші приїжджають у гості, щоб…

Він дав мені листа, заадресованого так: "Ебінізерові Балфору з Шооза, есквайрові, в Шооз-гавз. Лист цей буде переданий моїм сином, Девідом Балфором, у власні руки". Серце моє гучно забилося на саму лише думку про блискуче майбутнє, що так раптово відкривалося переді мною, сімнадцятирічним юнаком, сином…

Та нараз щастя покинуло їх. Цього ранку Ілла К стояла між колонами і слухала розпечену пустелю, яка, мов безкрає море, сягала далекого обрію. Вона знала: щось має трапитись. І вона чекала. Ілла вдивлялась у блакитне небо Марса, немов сподіваючись, що воно от-от пожолобиться в потугах і викине…

— Гей, Том, мерщій! За годину я кінчаю роботу! Але Тому, мабуть, до цього діла не було. Він наближався дуже повільно, не йшов, а повз, мов слимак. Том підкинув порожню консервну банку, яка лежала перед його черевиком, таким влучним ударом, що вона пролетіла біля самого носа Джека і впала аж на другому…

Того 1926 року один запальний негр з племені баротзе збив з ніг п'яного білого плантатора за те, що той підняв нагай на його струнку дружину. Ця подія наробила багато галасу. Зрозуміло, наступного дня негра за всіма правилами повісили на Мойоплаці — центральному майдані Леокіна. Згідно з судовим вироком,…

Вночі, як тільки долинув гуркіт далекої канонади, доктор Шурікке почав збиратися в дорогу. В здійсненні таємних планів йому допоміг брат, крайсляйтер Шурікке, власник великої вілли в містечку Гроссвізен, недалеко від табору. Траубе зітхнув. Він бачив себе на грузовику, що мчав тихим шосе поміж зелених…

Олайош глянув у свій блокнот. — У мене буде кілька запитань, — сказав він з усмішкою, підбадьорливо глянувши на юнака. — Скажіть, ви часто листувалися з батьком? Доброзичливий тон Олайоша повернув Іштвану впевненість. — Я не листувався з батьком, — одказав він. Його голос…

Новий пасажир подивився на нас і промовив: — Якби не ви, поїзд відійшов би в мене з-під самісінького носа. Ще раз дякую за… — Нема за що, — відповів один із присутніх — кремезний, середнього віку чоловік, з величезним носом, який різко виділявся на його повному обличчі. — Головне,…

— Мабуть, ніяк, — відповів Цандер. — Ви знаєте лорда Блоттона? Для нього політ у стратосферу на ракеті лише чергове захоплення спортсмена. Він уже стає байдужим до цієї справи. Кілька днів тому Блоттон телеграфував, що сьогодні приїде, але, як бачите, його нема. ї грошові справи сера Генрі тепер, здається,…

Усе це він пересипає базіканням про погоду, фруктовий напій, який приніс нам офіціант, про гарненьких дівчат за столиками, розповідає про свій намір купити нову малолітражку і скаржиться на необхідність збрити вуса, бо працювати доведеться в автоматичних респіраторах. — Коли закінчите свою роботу,…

— То ви навіть не перевірили, чи всі ваші сусіди були в той час дома, чи, може, когось не було? — Не перевірив. — Жаль. — Мені навіть не спало на думку, що то міг би зробити хтось із нашого дому. У нас немає дітей. — Дітей… дітей… — повторив нервуючи капітан. —…

Та ось внизу, на парадних сходах, пролунали голоси, чужа, уривчаста мова. Тупотіння чобіт. Одинокий постріл. — Прийшли іроди, — промовила старенька доглядачка. — Яке сьогодні число? Запам'ятати треба. — Сімнадцяте. Сімнадцяте вересня, — відповіла Ганна Костянтинівна. За…

Турок замовк і замислено затягнувся з наргіле. Потім зітхнув і стиха повів далі: — Отямився я в лазареті. Пам'ятаю все ніби сьогодні: над моїм ліжком схилився чоловік з русявою бородою, в білому халаті. Потім принесли чаю і сухарів… Я знаю життя і людей, звідав на своєму віку чимало радощів і…

— Він пішов з чемоданом? — швидко спитав Звягінцев. — Не знаю. Я в цей час уже був у ліжку. Боліла голова, я прийняв пірамідон і незабаром заснув. — А вранці? Ви ж завжди на роботу ходили разом. — Звичайно мені доводилося його будити. А тут він ще ввечері попередив, що…

Кортец недружелюбно побіжно оглянув гостя. — Ні, — процідив він крізь зуби, — Ви не помиляєтесь… — Мене звуть Джейк Бєльський, — вкрадливо промовив гість і заморгав повіками, підфарбованими зеленкою, наче просигналив щось азбукою Морзе. Кортец здивовано витріщився на нього: —  Джейк? Та ще й Бєльський?..…

___________________ Лускач Р. Заповіт мисливця Російський вчений Феклістов, засланий за революційну діяльність царським урядом у Сибір, знаходить у тайзі величезні поклади рідкісного металу. Не бажаючи, щоб ці скарби потрапили до рук пригноблювачів, він залишає своїм нащадкам зашифрований…

Капітан на мить замислився і раптом коротко сказав: — Стоп! “Варшава” заскрипіла гальмами і зупинилася так рвучко, що приватний фіат, який їхав позаду, тільки чудом не наскочив на неї. — Я передумав. Не поїду на спектакль. Ось тобі квиток, і можеш піти сам, якщо маєш охоту дивитися детективи на сцені.…