Чтение онлайн

Логіка в цьому була. Начальство дуже любило вішати на Малого безперспективні "глухарі", а Малий, в свою чергу, чіплявся за справи, як реп`ях до собачого хвоста. Він уже приблизно уявляє, де і кого шукати. Для справи, приреченої на свідоме завалення, кандидатура Вітька зовсім не годилася.

– Ти пропонуєш мені пошукати кінці?

– Я прошу тебе, Рибалко. Особисто прошу.

– Не певен, що вони знайдуться в мене на базарі, ох не певен. І речі без особливих прикмет... Телевізор... Який так, до речі?

– "Соні", позаминулого року випуску. Відик теж "Соні", не плейєр, саме магнітофон, купив чотири місяці тому. Музичний центр з системою "караокє", виграв якісь там конкурс на кращій журналістський матеріал. От про комп’ютер нічого не знаю, можу розпитати.

– Розпитай і ввечері звякни мені на трубку. Знаєш, скільки такого добра проходить через базар за день?

– Здогадуюсь. Але ж Петрович плаче у трубку.

– Сентиментальним ти став, Вітька.

– Я таким і був.

– Скажи тепер таке: ну, знайдуться кінці, далі що? Справа не твоя, з якого це дива ти підвищуєш показники Булахові? І раз все так не просто, раз її хочуть завалити, ти ж підставишся. Думав про це?

– Думав. Давай спочатку буде результат, а потім все інше тобі скажу.

– О`кей, - Рибалка повернув назад до міста.
– Ти мені теж одну інформашку перевір... Служить десь у нас в районі такий собі сержант міліції Григорян. Можеш вирахувати і дізнатися, що за тип?

– Як два пальця! Тим більше, з таким прізвищем...

– Во-во, у нього пика хохляча, зовсім на григорянів не схожий.

– Що тобі до нього?

– Так, просто... Цікаво, чому він Григорян, з такою мордою.

– Ясно. Тобі, я так розумію, морда його не сподобалася...

Якби жінка, що вмостилася у широкому кріслі навпроти Людмили, не докладала максимуму зусиль для того, аби виглядати дамою, її з чистою совістю називали б тіткою. Швидше за все, матуся Ігоря Шумейка була не набагато старшою за маму Оксани Сошенко. Людмила прикинула - років на чотири, не більше. Навряд чи ця благопристойна дама стала народжувати у сімнадцять. Огрядна, пишна домогосподарка у розкішному, але брутальному квітчастому шовковому кімоно, з старанно доглянутою і любовно пещеною шкірою, з перстеником на середньому, подібному на свіжу молочну сосиску, пальці правої руки Тамара Григорівна - чого там, які наші роки, просто Тамара і Люда, нормально?– лишалася жінкою-загадкою. Тобто, свій вік точно знала вона сама, іншим, хто хотів, звичайно, доводилося б гадати.

Людмила дізналася їхній телефон в школі. Директорка вже знала про Оксану, навіть натякнула - мовляв, ходять чутки, ай-ай-ай, бідні батьки, як вона могла... Щоправда, не зовсім ясно, чого саме стосувалося директорське "ай-ай-ай": спроби самогубства чи вагітності школярки-старшокласниці. Ну, останнє в разі чого не довго буде в секреті. Принаймні, пояснити, для чого їй телефон родини Шумейко, вдалося просто: кажуть, Оксана з Ігорем дружили, тепер це називається "зустрічалися", ну, хочеться просто поговорити з хлопцем, ви ж розумієте... Директорка з серйозним розуміючим виглядом закивала головою, і вже наступного вечора жінки зустрілися в Шумейків удома.

– Ігорьок у спортзалі. Знаєте, в нас пристойна сім`я, здоровий спосіб життя, це нормально. Я така рада, що немає цих наркотиків, цієї горілки поганої, - Тамара скривилася.
– Чоловік так рано не приходить, він у нас трудоголік, - вона обвела руками кімнату, немов демонструючи: весь достаток тільки завдяки працьовитості та здоровому способу життя.
– Я сьогодні саме очищаю організм. Не пробували?

– Читала. Кажуть, не всім корисно.

– Ой, не слухайте! Корисно всім, знаєте, скільки у нас зайвих калорій та шлаків? Раз на тиждень я навіть промиваюся. Клізмою.

Людмила насилу стримала смішок, з боку здалося, що обличчя скривилося чи від болю, чи від огиди.

– Чого ви? Це нормально, ми з двома приятельками так робимо. Щосуботи, є приватний спеціаліст. На дому, фахово. Процедура не дуже приємна, але не складна. Просто асоціюється з чимось непристойним. Подруга радить урінотерапію. Це сечу пити.

– Знаю, - тепер Людмила відверто скривилася.

– Вона ще не пробувала поки. Її не просто так, помочився і випив. Очищати треба, дистилювати, ціла наука. Зате результат, кажуть, надзвичайний. Шлаків, калорій, іншої гидоти - як не було. Ой, пробачте, зовсім вас заморочила.

– Нічого, мені навіть цікаво.

– Правда?
– очі господині блиснули.
– Я вам ще багато всякого розповім. Як жінка жінці, нормально? У нас з чоловіком проблеми виникали, ті самі, розумієте? В інтимному плані... Коли почала всю цю терапію, він почав знову звертати на мене увагу, як чоловік, розумієте? Це все від того, що шлаки та іншу гидоту з організму треба виводити регулярно, вони створюють неприємний ефект. Чоловіки починають гидувати у плані фізіології. Не вірите? Ви ж сама живете, наскільки я знаю? Без мужчини? Раз така вже відвертість у нас пішла...

Дурнувата міщанка кудись зникла. Тепер з Людмилою розмовляла розумна і впевнена в собі дама.

– Ми ж не зустрічалися з вами раніше.

– Я здогадуюся, для чого ви прийшли. Ігор все мені розповів, у нашій сім`ї так прийнято: проблеми вирішувати разом і не ховатися від них. Тому ми одна сім`я. Звичайно, я навела деякі довідки. Вас це шокує чи ображає?

– Поки не знаю.

– Це нормально, - Тамара махнула рукою, зручніше вмощуючись у кріслі.
– Вас не цікавить, з ким проводить вільний час ваша донька, а мені компанія мого сина не до одного місця.

– Ви маєте щось проти моєї Оксани?

Дама в кімоно відкинула голову, машинально поправила халат на грудях - при пишному складі тіла бюст десь третього розміру, машинально визначила Людмила, - і склала руки на грудях.

– Сказати вам, раз ми вже при цій темі? Ні-чо-го. Ви пристойно заробляєте, дівчинка нормально вихована, не з тих, знаєте, які чіпляють у пупа або ніздрю кульчика, фарбують половину голови в чорний колір, половину - в зелений, матюкаються на вулицях і міняються, як це тепер називається, партнерами.

– Ви багато бачили таких? Постійно зустрічаєте?

– Саме тому, що син нормально вихований, таких, Богу дякувати, - Тамара для чогось перехрестилася, - немає серед його друзів. Я не була і не буду проти стосунків вашої доньки і мого сина. Але ж я, - палець-сосиска ткнувся між грудей у шовк кімоно, - не владна вирішувати за нього, з ким йому жити. Ненормально, коли синок залежить від материнських забаганок, він мусить вирости мужчиною, мужиком. Можу показати вам його дитячі фото...

Вона таки справді почала висуватися з крісла, тож Людмила поспішила зупинити її.